Згідно з найбільш популярною версією, викладеною ще істориком і географом I століття до н. е. Страбоном, основою для міфу про золоте руно став спосіб видобутку золота, що застосовувався в давнину на Кавказі. Жителі Кавказу занурювали в золотоносні гірські річки баранячі шкури, на яких поступово осідали крихти золота, які несли водним потоком. Ранні грецькі мореплавці могли бачити на Кавказі такі «позолочені» шкури, і їх розповіді надалі трансформувалися у міф про золоте руно. Однак, не варто забувати, що давні греки любили словесно перебільшувати. Можливо золото в такому випадку — звичайний у поетиці міфу спосіб вказівки на чудову природу предмета або істоти, що має цей атрибут (пор. золоті яблука Гесперід, золота гілка Енея і т. д.). Як відомо, міфологічне золоте руно – це шкіра чудового барана, посланого богинею Нефелою для порятунку її дітей Фрікса та Гелли.
Згідно з найбільш популярною версією, викладеною ще істориком і географом I століття до н. е. Страбоном, основою для міфу про золоте руно став спосіб видобутку золота, що застосовувався в давнину на Кавказі. Жителі Кавказу занурювали в золотоносні гірські річки баранячі шкури, на яких поступово осідали крихти золота, які несли водним потоком. Ранні грецькі мореплавці могли бачити на Кавказі такі «позолочені» шкури, і їх розповіді надалі трансформувалися у міф про золоте руно.
Однак, не варто забувати, що давні греки любили словесно перебільшувати. Можливо золото в такому випадку — звичайний у поетиці міфу спосіб вказівки на чудову природу предмета або істоти, що має цей атрибут (пор. золоті яблука Гесперід, золота гілка Енея і т. д.). Як відомо, міфологічне золоте руно – це шкіра чудового барана, посланого богинею Нефелою для порятунку її дітей Фрікса та Гелли.