Виконати синтаксичній розбір речення – значить, визначити синтаксичну роль. Синтаксична роль (або функція), в свою чергу, – це те, як слово, подане в певному контексті, взаємодіє з іншими словами. Тобто це те, чим виступає слово в реченні. Звідси випливають і члени речення, які можуть бути головними (підмет, присудок) і другорядними (означення, додаток, обставина). Кожна окрема частина мови має свою синтаксичну роль. Так, наприклад, іменник традиційно виступає підметом у реченнях. Однак у конкретному реченні синтаксична роль завжди може бути іншою. Синтаксична роль визначається за змістовим питанням, що ставиться до певної речі. Щоб визначити синтаксичну роль певного слова, потрібно поставити до нього відповідне запитання. Бувають випадки, коли до одного слова можна поставити два запитання. Але навіть в цьому випадку синтаксична роль у слова буде одною.
Виконати синтаксичній розбір речення – значить, визначити синтаксичну роль. Синтаксична роль (або функція), в свою чергу, – це те, як слово, подане в певному контексті, взаємодіє з іншими словами. Тобто це те, чим виступає слово в реченні. Звідси випливають і члени речення, які можуть бути головними (підмет, присудок) і другорядними (означення, додаток, обставина). Кожна окрема частина мови має свою синтаксичну роль. Так, наприклад, іменник традиційно виступає підметом у реченнях. Однак у конкретному реченні синтаксична роль завжди може бути іншою. Синтаксична роль визначається за змістовим питанням, що ставиться до певної речі. Щоб визначити синтаксичну роль певного слова, потрібно поставити до нього відповідне запитання. Бувають випадки, коли до одного слова можна поставити два запитання. Але навіть в цьому випадку синтаксична роль у слова буде одною.