У людини – 800 Мбайт. Згідно з формулою Хартлі, кількість інформації визначається як I = log2N, де N – кількість можливих станів системи. На певній позиції в ланцюжку ДНК може з приблизно однаковою ймовірністю стояти будь-який з чотирьох повторюваних блоків (нуклеотидів). Отже, нуклеотид, що там реально перебуває, містить у собі log24 = 2 біта інформації.
Помноживши цю величину на довжину молекули ДНК можна отримати її інформаційну ємність, тобто граничну кількість закодованої інформації. Геном найменшого відомого вірусу (цирковірус свиней) вміщує 3518 біт, а геном людини – приблизно 6,4 мільярда біт (800 Мбайт).
У людини – 800 Мбайт. Згідно з формулою Хартлі, кількість інформації визначається як I = log2N, де N – кількість можливих станів системи. На певній позиції в ланцюжку ДНК може з приблизно однаковою ймовірністю стояти будь-який з чотирьох повторюваних блоків (нуклеотидів). Отже, нуклеотид, що там реально перебуває, містить у собі log24 = 2 біта інформації.
Помноживши цю величину на довжину молекули ДНК можна отримати її інформаційну ємність, тобто граничну кількість закодованої інформації. Геном найменшого відомого вірусу (цирковірус свиней) вміщує 3518 біт, а геном людини – приблизно 6,4 мільярда біт (800 Мбайт).