В Середньовіччі одного для всіх суду не існувало. Головним суддею був король, але в різних населених пунктах від його імені суддями могли бути його уповноважені. У кожного суспільного стану були свої суди й свої види покарань. Церковні суди розглядали справи духовних осіб, суперечки між містянами вирішував міський трибунал, а селян розсуджував сеньйор. Благородного васала могли судити тільки рівні йому за статусом особи. Ставлення до підозрюваного під час розгляду справи часто залежало від його соціального положення. Лицарі й інші поважні громадяни могли скласти присягу очищення для захисту від звинувачення. У селян такого права не було. Коли звинувачували простолюдина, ніхто не сумнівався, що він винен. Селян зазвичай визнавали винними одразу. Більше того, їх відразу засуджували до страти. В епоху Середньовіччя цим займалися професійні кати.
В Середньовіччі одного для всіх суду не існувало. Головним суддею був король, але в різних населених пунктах від його імені суддями могли бути його уповноважені. У кожного суспільного стану були свої суди й свої види покарань. Церковні суди розглядали справи духовних осіб, суперечки між містянами вирішував міський трибунал, а селян розсуджував сеньйор. Благородного васала могли судити тільки рівні йому за статусом особи. Ставлення до підозрюваного під час розгляду справи часто залежало від його соціального положення. Лицарі й інші поважні громадяни могли скласти присягу очищення для захисту від звинувачення. У селян такого права не було. Коли звинувачували простолюдина, ніхто не сумнівався, що він винен. Селян зазвичай визнавали винними одразу. Більше того, їх відразу засуджували до страти. В епоху Середньовіччя цим займалися професійні кати.