Навіщо писали літописи?

У наш час літописи є найдавнішими і найточнішими джерелами давньої та середньовічної української історії. Для того їх, власне, і писали. Історія пишеться постійно, так було і в часи князівств. Літописи – це оповіді, події в яких відбуваються в хронологічному напрямку. Документи мають таку назву, оскільки більшість із них починалися словами «в літо». В Україні літописи ознаменували початок виникнення писемності на Русі. Літописні традиції з’являлися в Чернігові, Львові, Галичі, Києві та інших містах. У наш час історики мають у своєму розпорядженні декілька сотень літописів. Основна цінність подібних записників полягає в тому, що на їх сторінках розміщені тексти давніх документів, наприклад, договору київських князів із Візантією, укладеного в Х столітті. Найціннішими вважаються княжі літописи. Із їх текстів можна отримати уявлення про політичний та релігійний стан в князівствах, про відносини із іншими державами, а також дізнатися щось цікаве про самих князів.