Скрипучий сніг – відомий звук, що характеризує настання справжньої зими. Виникнення цього звуку пояснюється тим, що скрип снігу – це тріск зламаних крижаних кристаликів, із яких утворюються сніжинки. Останні у сніговому покриві відокремлюються одна від одної шаром повітря. Під час тиску сніг стає щільнішим, повітря виходить, а сніжинки труться й ламаються. В результаті цього виникає звук, що нагадує скрип. Цікаво, що звук скрипу снігу під ногами не завжди однаковий. При великому морозі він більш різкий. Чим нижча температура повітря, тим гучніше будуть ламатися кристалики під ногами. Щоб чітко почути рипіння снігу, температура повітря повинна бути від 10 до 20 градусів нижче нуля. Коли мороз слабкий, сніжинки покриваються шаром води. Рідина приглушує звук розлому кристалів. До того ж, у свіжого снігу зв’язок із кристалами слабший, а у залежалого – сильніший.
Скрипучий сніг – відомий звук, що характеризує настання справжньої зими. Виникнення цього звуку пояснюється тим, що скрип снігу – це тріск зламаних крижаних кристаликів, із яких утворюються сніжинки. Останні у сніговому покриві відокремлюються одна від одної шаром повітря. Під час тиску сніг стає щільнішим, повітря виходить, а сніжинки труться й ламаються. В результаті цього виникає звук, що нагадує скрип. Цікаво, що звук скрипу снігу під ногами не завжди однаковий. При великому морозі він більш різкий. Чим нижча температура повітря, тим гучніше будуть ламатися кристалики під ногами. Щоб чітко почути рипіння снігу, температура повітря повинна бути від 10 до 20 градусів нижче нуля. Коли мороз слабкий, сніжинки покриваються шаром води. Рідина приглушує звук розлому кристалів. До того ж, у свіжого снігу зв’язок із кристалами слабший, а у залежалого – сильніший.