Походження слова «яловичина» довгий час бентежить усіх, хто цікавиться коров’ячим м’ясом. Пояснення щодо походження цього слова може дати етимологія – розділ лінгвістики, що вивчає походження слів. Звідси стало відомо, що слово «яловичина» має багату історію. Словом «говедо» ще в праслов’янські часи називали м’ясо усіє великої рогатої худоби без поділу на конкретні її види. З часом це слово закріпилося саме за коровою, а чому саме за нею – невідомо. Російською мовою назва коров’ячого м’яса майже не змінилася – «говядина». Українською мовою це слово трансформувалося в «яловичину». Слово «говедо» до цих пір залишається коренем у назві коров’ячого м’яса для багатьох країн. Його використовують серби, словенці, болгари й чехи. Вперше слово «говедо» з’явилося в писемності у XI сторіччі в літописі Ярослава Мудрого. Однак не виключено, що вживання цього слова почалося ще раніше.
Походження слова «яловичина» довгий час бентежить усіх, хто цікавиться коров’ячим м’ясом. Пояснення щодо походження цього слова може дати етимологія – розділ лінгвістики, що вивчає походження слів. Звідси стало відомо, що слово «яловичина» має багату історію. Словом «говедо» ще в праслов’янські часи називали м’ясо усіє великої рогатої худоби без поділу на конкретні її види. З часом це слово закріпилося саме за коровою, а чому саме за нею – невідомо. Російською мовою назва коров’ячого м’яса майже не змінилася – «говядина». Українською мовою це слово трансформувалося в «яловичину». Слово «говедо» до цих пір залишається коренем у назві коров’ячого м’яса для багатьох країн. Його використовують серби, словенці, болгари й чехи. Вперше слово «говедо» з’явилося в писемності у XI сторіччі в літописі Ярослава Мудрого. Однак не виключено, що вживання цього слова почалося ще раніше.