Усім відомо, що в морях є багато солі. Але звідки вона там взялася – точно сказати неможливо. Одне із найбільш реальних пояснень появи солі в морях дав британський учений Едмунд Галлей 1715 року. Науковець допустив, що різні мінерали, включаючи сіль, раніше вимивалися з ґрунту, а звідти ріки доставляли їх у море. Далі океанів солям уже нікуди було «плести», тож там вони і концентрувалися. При цьому, за словам Галлея, солону воду мають не тільки моря й океани, а також і озера. Відомо також, що із дна океанів на ранніх етапах їх формування вимивалися і сполуки натрію, який є складовою солі. Інший її елемент – хлор – вивільнявся із земельних надр під час активності вулканів. Усе це потрапляло в океани, ріки й моря, а іони хлору й натрію з часом стали основними елементами сольового складу морської води. Вчені підрахували, що в разі висушування усіх океанів можна отримати таку кількість солі, якої вистачить на побудову стіни, висотою 250 км і товщиною 2 км.
Усім відомо, що в морях є багато солі. Але звідки вона там взялася – точно сказати неможливо. Одне із найбільш реальних пояснень появи солі в морях дав британський учений Едмунд Галлей 1715 року. Науковець допустив, що різні мінерали, включаючи сіль, раніше вимивалися з ґрунту, а звідти ріки доставляли їх у море. Далі океанів солям уже нікуди було «плести», тож там вони і концентрувалися. При цьому, за словам Галлея, солону воду мають не тільки моря й океани, а також і озера. Відомо також, що із дна океанів на ранніх етапах їх формування вимивалися і сполуки натрію, який є складовою солі. Інший її елемент – хлор – вивільнявся із земельних надр під час активності вулканів. Усе це потрапляло в океани, ріки й моря, а іони хлору й натрію з часом стали основними елементами сольового складу морської води. Вчені підрахували, що в разі висушування усіх океанів можна отримати таку кількість солі, якої вистачить на побудову стіни, висотою 250 км і товщиною 2 км.