Ця цитата взята з драматичного етюду “По дорозі в казку” Олександра Олеся. У творі описуються люди, котрі весь час знаходяться у лісі і не можуть з нього вийти. Вони вже зневірились і змирились з тим, що тут і лишаться. Але з’являється юнак, який говорить їм, що піде шукати вихід з цього лісу. Саме в цей момент юрба людей бере на сміх юнака, адже вони самі раніше шукали дорогу, але так і не знайшли виходу з лісу, вони не вірять, що юнаку це завдання під силу. Однак, юнак йде, і знаходить шлях, яким можна потрапити в інший край. Він повертається і розповідає це людям. Вони не дуже охоче, але йдуть за ним. Найбільш скептично налаштовані старші люди, а от молодь радіє можливістю полишити ліс. Твір має багато символічних моментів, а саме суспільство дуже прагматичне, адже не дуже вірить у юнака без доказів того, що він говорить.
Ця цитата взята з драматичного етюду “По дорозі в казку” Олександра Олеся. У творі описуються люди, котрі весь час знаходяться у лісі і не можуть з нього вийти. Вони вже зневірились і змирились з тим, що тут і лишаться. Але з’являється юнак, який говорить їм, що піде шукати вихід з цього лісу. Саме в цей момент юрба людей бере на сміх юнака, адже вони самі раніше шукали дорогу, але так і не знайшли виходу з лісу, вони не вірять, що юнаку це завдання під силу. Однак, юнак йде, і знаходить шлях, яким можна потрапити в інший край. Він повертається і розповідає це людям. Вони не дуже охоче, але йдуть за ним. Найбільш скептично налаштовані старші люди, а от молодь радіє можливістю полишити ліс. Твір має багато символічних моментів, а саме суспільство дуже прагматичне, адже не дуже вірить у юнака без доказів того, що він говорить.