Близько 4,7 млрд років тому почала формуватися Сонячна система. Під гравітаційними силами почався рух хмари в центрі якої зароджувалось Сонце. Коли закінчився процес утворення Сонця частина матеріалу, яка не увійшла до його складу, почала скупчуватись у дрібні частинки, що об’єднувались під силою тяжіння. Під впливом Сонця легші елементи (водень та гелій) розвіювались з ближчих територій, залишаючи лише важкі елементи для створення твердих світів, таких як Земля. Але чим далі, тим менший вплив мало Сонце на водень та гелій, що дозволило їм злитися в газові гіганти (Юпітер та Сатурн). Таким чином були створені планети, комети та астероїди. Скелясте ядро Землі утворилося першим, важкі елементи стикалися і зв’язувалися між собою. Щільний матеріал опустився до центру, тоді як легший створив кору. Магнітне поле планети, ймовірно, сформувалося приблизно в цей час. Гравітація захопила деякі гази, що складали ранню атмосферу планети. На початку своєї еволюції Земля зазнала удару великим тілом, яке катапультувало в космос шматочки мантії молодої планети. Гравітація призвела до того, що багато з цих шматків зібралися разом і сформували Місяць. Потік мантії під земною корою викликає тектоніку плит, зіткнення і тертя породжували гори та вулкани, які почали викидати гази в атмосферу. Хоча кількість комет і астероїдів, що проходять через внутрішню Сонячну систему, сьогодні є не значною, їх було багато, коли планети та Сонце були молодими. Зіткнення цих крижаних тіл, ймовірно, сприяло занесення великої частини води на поверхню Землі.
Близько 4,7 млрд років тому почала формуватися Сонячна система. Під гравітаційними силами почався рух хмари в центрі якої зароджувалось Сонце. Коли закінчився процес утворення Сонця частина матеріалу, яка не увійшла до його складу, почала скупчуватись у дрібні частинки, що об’єднувались під силою тяжіння. Під впливом Сонця легші елементи (водень та гелій) розвіювались з ближчих територій, залишаючи лише важкі елементи для створення твердих світів, таких як Земля. Але чим далі, тим менший вплив мало Сонце на водень та гелій, що дозволило їм злитися в газові гіганти (Юпітер та Сатурн). Таким чином були створені планети, комети та астероїди. Скелясте ядро Землі утворилося першим, важкі елементи стикалися і зв’язувалися між собою. Щільний матеріал опустився до центру, тоді як легший створив кору. Магнітне поле планети, ймовірно, сформувалося приблизно в цей час. Гравітація захопила деякі гази, що складали ранню атмосферу планети. На початку своєї еволюції Земля зазнала удару великим тілом, яке катапультувало в космос шматочки мантії молодої планети. Гравітація призвела до того, що багато з цих шматків зібралися разом і сформували Місяць. Потік мантії під земною корою викликає тектоніку плит, зіткнення і тертя породжували гори та вулкани, які почали викидати гази в атмосферу. Хоча кількість комет і астероїдів, що проходять через внутрішню Сонячну систему, сьогодні є не значною, їх було багато, коли планети та Сонце були молодими. Зіткнення цих крижаних тіл, ймовірно, сприяло занесення великої частини води на поверхню Землі.